Історія справи

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Кривенка В.В.,суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., - розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_10 до Вищої ради юстиції, третя особа - Головне управління Державного казначейства України в м. Києві, про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень та стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

1 грудня 2014 року ОСОБА_10 звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції із зазначеним позовом, у якому просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача як роботодавця; стягнути з Державного бюджету України на його користь 6 500 000 грн моральної шкоди.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 2 грудня 2014 року позовну заяву ОСОБА_10 залишив без руху та надав йому двадцять днів з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви. Ухвалою від 12 січня 2015 року цей суд зазначену позовну заяву повернув позивачу.

Не погоджуючись із ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 січня 2015 року, ОСОБА_10 звернувся із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави, встановленої пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), у якій просить скасувати вказану ухвалу та задовольнити його позовні вимоги.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що у її задоволенні заяви необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 237 КАС заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 1711 цього Кодексу.

Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначені у статті 1711 КАС.

Статтями 105, 106 КАС визначено форму та зміст адміністративного позову та вимоги до позовної заяви. Зокрема, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до частини першої статті 108 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 108 КАС якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, позовна заява повертається позивачеві.

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_10 без руху, Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 2 грудня 2014 року послався на те, що виклад обставин, якими обґрунтовуються вимоги, є незрозумілим. Не зазначено, якими саме рішенням, діями чи бездіяльністю Вищої ради юстиції порушуються його (позивача) права, свободи або інтереси. Не надано жодного доказу на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються зазначені позовні вимоги.

На виконання вищевказаної ухвали суду ОСОБА_10 9 грудня 2014 року подав до Вищого адміністративного суду України заяву про усунення недоліків, у якій зазначив, що згідно з частиною першою статті 71, статтею 72 КАС та нормами міжнародного права загальновідома інформація не потребує доказування.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 12 січня 2015 року позовну заяву повернув позивачу, оскільки у визначений строк недоліки належним чином усунуті не були. Зокрема, не наведено обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, не надано і докази в цій частині.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що Вищий адміністративний суд України правомірно повернув позовну заяву позивачу згідно з пунктом 1 частини третьої статті 108 КАС, оскільки позивач не усунув вказані в ухвалі цього суду від 2 грудня 2014 року недоліки, а саме: не привів зміст позовних вимог у відповідність зі статтями 105, 106 та 1711 КАС; не зазначив у заяві обставини, якими обґрунтовує позові вимоги.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд касаційної інстанції правильно застосував норми процесуального права, тому в задоволенні заяви ОСОБА_10 слід відмовити.

Керуючись частиною шостою статті 1711 , статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви ОСОБА_10 відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. КривенкоСудді:О.Ф. ВолковМ.І. Гриців О.А. КороткихО.В. Кривенда В.Л. МаринченкоО.Б. Прокопенко І.Л. СамсінО.О. Терлецький